Нд
19.05.2019
17:28
ВХІД
Категорії
Меморіали та комерціні турніри [1]
Гран-Прі [4]

Статистика

Всього он-лайн: 1
Гостей: 1
Зареєстрованих: 0
Пошук

Каталог статей

Головна » Статьи » Міжнародні змагання » Гран-Прі

ЗА ЛАШТУНКАМИ ВЕЛИКОГО ДІЙСТВА АБО ГРАН-ПРІ ЛАТВІЇ ОЧИМА РІВНЯН
Те, що рівняни їздять вже не один рік на етапи світового спідвейного Гран-прі, факт загальновідомий. Поки в Рівному тільки обіцяють колись провести щось подібні, приходиться „мотатися” по Польщі, Чехії, Словенії, навіть Данії і Швеції, що на власні очі побачити їзду у виконанні спідвейної еліти планети. В цьому році в „туристичних маршрутах” спідвей них вболівальників усього світу з‘явився новий пункт – латвійське місто Даугавпілс, яка вперше приймало етап світової спідвейної серії Гран-прі. На прем‘єру до Латвії вирушили і рівняни. І не просто, як звичайні вболівальники, а у якості VIP-гостей. Так, за спеціальним запрошенням директора „Гран-прі Латвії” Володимира Рибникова Даугавпілс відвідав Володимир Трофимов з дружиною Людмилою. Директор змагань, суддя міжнародної категорії Ромуальд Хетманіс особисто запросив віце-президента „Клубу розвитку та підтримки спідвею м. Рівне” Олега Філюка, а родина добре знаного в нашому місті латвійського гонщика Кястас Пуоджукса – добре знаного вболівальника Василя Ісаєнко, більш відомого в рівненській спідвей ній тусовці, як Татік. „Спортивний Ярмарок”, починаючи з цього номеру, пропонує вашій увазі невеличкий репортаж із-за лаштунків Гран-прі. Сподіваємося, що вам буде цікаво на деякий час зануритися в атмосферу цього спідвейного свята. Отже, передаємо слово очевидцям подій.
Татік: „Весною цього року наша сім’я отримала запрошення від родини Пуоджуксів, з якими в нас дружні стосунки, відвідати восени Гран-прі Латвії в м. Даугавпілс.
Вирішили, що поїдемо з сином Анатолієм. Незважаючи на візові проблеми бюрократичного характеру в дорозі, ми з Володимиром та Людмилою Трофимовими (яких запросив генеральний директор „Гран-прі Латвії” Володимир Рибников) та Олегом Філюком (віце-президентом „Клубу розвитку та підтримки спідвею м. Рівне”) 7 вересня о 21:00 приїжджаємо в Даугавпілс і відразу на трек, який дуже нас вразив. Ввімкнені всі прожектори, і встановлюють додаткове привізне освітлення з Англії, монтуються додаткові трибуни на віражі, на трибунах повністю пластикові сидіння синього та жовтого кольорів. Вболівальники з Пілсу на треці відразу підходить до нас. Впізнаю тих, хто приїжджав до Рівного на календарну зустрічі другої польської ліги Рівне-Даугавпілс. У всіх піднесений настрій, на доріжку виїжджає „мерс”, в якому Володимир Рибников та легендарний Оле Ольсен (рейс-директор світового Гран-прі) оглядають доріжку і роботи, які ведуться на стадіоні. Зробивши пару кругів, вони зупиняються біля нас і тиснуть в обіймах Володимир Трофимова.
З трека нас з сином забирає батько Кястаса Йонас Пуоджукс, Вдома у Кястаса, як у вулику: друзі, сусіди. Приємно тут зустріти багатьох своїх знайомих, з якими зустрічалися не один раз під час етапів Гран-прі в Польщі. Важко уявити, що вже незабаром настане історичний момент: усі ми будемо спостерігати за першим в історії спідвею етапом Гран-прі на території колишнього СРСР. Окремо мене представляють знаменитому польському механіку Анджеєю Кравчику, який разом з сином Яреком і своїм помічником на на прізвисько „Пицек” приїхали з Польщі налаштувати двигуни Кястасу на Гран-Прі. До Кравчика усі звертаються з повагою, називають його виключно „Майстер”. Дружньою компанією передивляємось гонки з дисків привезених нами, в першу чергу дивимось „Рівне-Україна-„Спідвей-Центр”. Майстер уважно спостерігає за заїздами Пуоджукса в Рівному, щось перепитує в Кястаса за роботу двигунів в різних місцях доріжки, також декілька разів повторюються старти Кястаса, видно людина накопичує додаткову інформацію. Шкода, що в четвер був дощ і Кястас не зміг потренуватись, як планувалося, під наглядом Майстра. Пізно вночі лягаємо спати.
Вранці в майстерні йде підготовка мотоциклів до Гран-Прі прямо вдома в гаражі. Приїжджає Володимир Трофимов. Заходить сусід Пуоджуксів, в минулому гонщик „Локомотива” (Даугавпілс) Леонід Алексєєв, який взнає Трофимова, зав’язується цікава розмова, спогади доходять навіть до змагань в Баку.
Час проходить і ми вже їдемо на офіційне тренування. Воно чомусь закрите, болільників на трибунах зовсім мало. В закритому парку не вистачає тільки Тоні Рікардсона. Син фотографується з усіма гран-прістами і все цікаве знімає на відео. Всі гонщики звичайні люди. Одні - веселі, емоційні. Дивишся, а Нікі Педерсен підбіг до Андреаса Йонсона, вдарив його в плече, і вже обоє стоять в боксерських позах. Задумливий Нільс Крістіан Іверсен навпаки, весь час мовчазний і уважно читає програмку, такий він був усі два дні. Поруч вибух сміху - Крамп розказав щось Ліндбаку, і той заливається на весь закритий парк. Поляки всі мовчазні і зосереджені. Запитав у Хампеля чи планує виступати ще за Рівне. Відповів: „Наразі, ні”. Порозмовляв з Протасєвичем, привітна людина, вислухав уважно, недаремно поляки називають його найінтелігентнішим польським гонщиком, з чим я його і привітав, а він здивувався що я це знаю.
Розпочинається тренування, і всі стають зосередженим, уважно дивляться на їзду суперників. На пару десятків секунд відкриваються вхідні ворота і з двадцять вболівальників, все ж таки, прориваються на трибуни. Тренування проходить обережно, доріжка після нічного дощу мокра, з’являються невеличкі ями, і вже Томаш Голлоб ледь втримався в віражі. Знову готується доріжка і майже всі гонщики виходять на доріжку і починають її копати в різних місцях. Починає накрапувати дощ, над треком висять чорні хмари, але тренування доходить до кінця.
Допомагаємо погрузити мотоцикли і їдемо на Погулянку (мальовничий район на околиці Пілса, біля лісу, тут мешкає родина Пуоджуксів). Кястас миє мотоцикли, і знову підготовка до гонки. Не хочемо йому заважати, бо розуміємо, що зараз починається найвідповідальніший етап підготовки, Майстер побачив, як Кястас виглядає на фоні решти учасників етапу, як працює його техніка, і починає „колдувати”.
На ранок домовляємося зустрітися з місцевими вболівальниками, і не тільки, тому що до міста приїздять болільники з Тольятті, Балаково, Москви, Санкт-Петербурга, Новосибірську, Кемерово, Владивостоку. Всіх і не згадаєш. Екскурсії по місту, потім в старовинну фортецю, куди також привозять „Неопланом” вболівальників зі Швеції та Англії. За екскурсіями час невпинно біжить, час вирушати на стадіон ми направляємось на трек, До Гран-Прі залишилось 5 годин...”
Категория: Гран-Прі | Добавил: TOFIK (18.10.2006) | Автор: TATIK E
Просмотров: 1132 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]