- Так, мені це дуже допомогає. Артем і Григорій часом підказують мені, як їхати, які стежки вибирати. Звичайно, вся наша трійка розпочала своє захоплення мотоциклетним спортом з мотокросу. Єдине, що кожний з нас розпочинав займатися з різного віку.

- Артем і Григорій – рідні брати моєї мами. Ми дуже добре знаємо один одного, як це і має бути в нормальній родині. Звичайно ближче знають один одного Артем і Григорій, хоча б для того, що вони живуть у Владивостоку, а я в іншому місці. Але вони заїжджають на гостини до нас дуже часто, ночують в нашому домі. Тоді ми дуже багато часу розмовляємо між собою, як про спідвей, так і про все інше. Завжди знайдеться щось цікаве, про що можна поговорити.

- Я досить часто тренуюся, як на спідвейному так і на кросовому мотоциклі. Щиро кажучи, я не можу пригадати спільних тренувань зі своїми дядьками. Але часто буває так, що я тренуюся на доріжці , а мої дядькі оглядають мої тренування.

- Я навіть не знаю, що сказати. Я тільки розпочинаю свою спідвейну кар’єру, тому я не думаю що відразу «Локомотив» чи якийсь інший клуб мною зацікавиться.

- Я ще жодного разу не був на змаганнях в Польщі. Контракт в Польщі, гонки на закордонних треках – це мої найбільші мрії. Коли вони збудуться? Я б дуже хотів, щоб найшвидше, можливо навіть в 2010 році.

- На мою думку, кожен гонщик має свій власний стиль. Я намагаюся підглянути за їхнім стилем і запозичити від них ті елементи спідвейного ремесла, які  для мене будуть найбільш придатні – швидкість, стартова реакція, спосіб приготування та виконання обгонів.

- Я хочу жити там, де моє місце на Землі, серед своїх близьких і приятелів. Таким місцем є Росія. Звичайно, якщо цього буде вимагати розвиток кар’єри, то я залюбки на певний час переїду до іншої країни.

- Перш за все в 2010 році я хочу досягнути кращих результатів, чим в сезоні 2009. В Росії я надалі буду захищати барви «Востоку». Інші країни? Що ж, про свої мрії я вже казав …

- Звичайно я слідкую за етапами Гран-Прі. В цих змаганнях їздять найкращі гонщики на світі. Їх потрібно переглядати, аналізувати їхню їзду і брати найкращі взірці.

- Я народився 12 травня 1994 року. Я живу недалеко від Владивостоку в місті Великий Камінь.  Незалежно від думки інших, я людина дуже товариська. Я дуже люблю давати своїм вболівальникам привід до радощів, завдяки своїй їзді і перемогам на треці. Моє хобі це мотокрос і гімнастичні заняття. Мій зріст 168 сантиметрів, вага – 59 кілограм. Очі – сіро-зелені, волосся темне. Моя улюблена страва – кальмари в майонезі з картоплею. Тут у Владивостоці і його околицях у нас є можливість коштувати такого роду страв з океану. Ми любимо з Григорієм і Артемом їздити на спортивних автомобілях, інколи змагаємося. Музику люблю слухати клубну. Мені дуже подобаються дівчата мого зросту з світлим волоссям. Я не люблю людей замкнутих в собі – з ними намагаюся не спілкуватися. В спідвеї мені подобається адреналін, який виділяється під час змагань.

- Щиро кажучи я не звертаю уваги на престиж. Я стараюся, як вмію реалізувати покладені завдання. Але правда є така, що коли ми заходимо до магазину у Владивостоці, то нас  відразу впізнають. Звичайно, це завдяки тому, що там спідвею дуже популярний.

- Тато завжди зі мною, також він допомагає під час змагань та при підготовці двигунів. Але мама, дуже нервується коли я виїжджаю на доріжку, щоб позмагатися з іншими гонщиками. Коли я виграю заїзд  мама лише посміхається. Проте тато, потисне руку і часом скаже «молодець». Я люблю своїх батьків.

- Далеких подорожей я не боюся, навпаки такі подорожі мене дуже цікавлять. А всі організаційні справи вирішуються на льоту. Тому я думаю, що з візами, білетами, проживанням і т.д. я проблем мати не буду. Користуючись нагодою, хочу передати всім вболівальникам спідвею найкращі побажання.